בין המגרשים הירוקים של חיפה ויזרעאל, מתגלגל סיפור מרגש של נער אוקראיני שמצא את ביתו החדש דרך אהבתו לרוגבי. יורי אולייניק, עולה חדש מאוקראינה, הגיע לישראל במסגרת פרויקט נעל"ה, כשבליבו פועם חלום גדול – להפוך לחלק בלתי נפרד מהמשפחה הישראלית.

Для статті українською 🇺🇦 прокрутіть вниз ⬇️

הצעדים הראשונים במגרש

כשחקן רוגבי מנוסה עוד מאוקראינה, חיפש יורי מיד עם הגעתו לישראל מועדון להשתלב בו, וכך מצא את דרכו למועדון הרוגבי יזרעאל. גופו החסון והיכולת האתלטית יוצאת הדופן שלו הפכו אותו במהרה לשחקן מפתח בקבוצת הנוער, וכיום הוא כבר מככב בקבוצת הבוגרים במדי יזרעאל, כשהוא מפגין יכולת נדירה לשחק בכל התפקידים מעמדה 1 עד 8.

רגע של גאווה בנבחרת

למרות שהוא מתגורר בישראל זמן קצר יחסית, החוקים הבינלאומיים אפשרו ליורי לייצג את המדינה כבר בגיל הנוער. בניגוד לנבחרת הבוגרת, שבה שחקן חייב להתגורר בישראל לפחות חמש שנים כדי להיות זכאי לייצוג, בנבחרות הצעירות ניתן לשחק על בסיס תושבות נוכחית. כך הצליח יורי להגשים חלום וללבוש את המדים הכחול-לבן, שהפכו עבורו לסמל של בית ושייכות.

מפגש מרגש בפולין

אבל הרגע המרגש ביותר בקריירה הצעירה של יורי התרחש דווקא במשחק נבחרת ישראל בפולין. שם, על אדמת פולין, התאחד עם אמו, פליטה מאוקראינה, למפגש שריגש את כל הנוכחים. הכדור האובלי של הרוגבי חיבר מחדש משפחה שהמלחמה הפרידה.

נעל"ה

"אני מעריך מאוד את ההזדמנות שניתנה לי במסגרת נעל"ה, שאפשרה לי לבחון את ההשתלבות בישראל בראש שקט," אומר יורי. הוא ממליץ על התוכנית לכל צעיר.ה יהודים שרוצים לבדוק אפשרות לעלות לישראל בתנאים תומכים ואופטימליים.

במהלך לימודיו בכפר הנוער רמת הדסה, קיבל כלים חשובים להשתלבות בחברה הישראלית. "הכפר נתן לי הזדמנות לפרוח ולהצליח," הוא מספר. התוכנית האישית, השילוב בין לימודים, פיתוח חברתי וכישורי חיים עזרו ליורי, לא רק להשתלב במהירות, אלא לחלום בגדול ואפילו לשחק בנבחרת ישראל לנוער ברוגבי.

לקראת פרק חדש

כיום, יורי עומד בפני אתגר חדש – גיוס לצה"ל כספורטאי פעיל. הוא ממשיך להתאמן ביזרעאל ובמקביל תורם לקהילה ולהתפתחות הרוגבי כמאמן קבוצת העד 16 של מכבי חיפה ובהפעלת תכניות טאג רוגבי בחיפה, שם הוא מתגורר כעת.

עתיד מבטיח ביזרעאל

עם כישרון כה רב, יכולת מרשימה בכל התפקידים במגרש ורצון עז להצליח, לא פלא שחבריו ביזרעאל היו שמחים לראות אותו משתלב בקיבוץ המשלב בין בית וקהילה משפחתית.

סיפורו של יורי אולייניק הוא הרבה יותר מסיפור ספורט – זהו סיפור על תקווה, על השתלבות, על כוחה של הקהילה ועל היכולת של הספורט לגשר על פערים ולחבר לבבות. דרך האהבה לרוגבי, מצא יורי לא רק ספורט, אלא גם בית חדש ומשפחה שנייה בישראל.

З України до національної збірної Ізраїлю: Зворушлива історія Юрія Олійника

Ізраїльська мрія

Серед зелених полів Хайфи та Їзреелю розгортається зворушлива історія українського юнака, який знайшов свій новий дім завдяки любові до регбі. Юрій Олійник, новий іммігрант з України, прибув до Ізраїлю в рамках проекту "Наала", з великою мрією у серці — стати невід'ємною частиною ізраїльської родини.

Перші кроки на полі

Як досвідчений гравець у регбі ще з України, Юрій одразу після прибуття до Ізраїлю шукав клуб, до якого міг би приєднатися, і так знайшов свій шлях до регбійного клубу Їзреель. Його міцна статура та виняткові атлетичні здібності швидко зробили його ключовим гравцем молодіжної команди, а сьогодні він уже виступає за дорослу команду Їзреель, демонструючи рідкісну здатність грати на всіх позиціях від 1 до 8.

Момент гордості в національній збірній

Незважаючи на порівняно короткий час проживання в Ізраїлі, міжнародні правила дозволили Юрію представляти країну вже в юнацькому віці. На відміну від дорослої збірної, де гравець повинен проживати в Ізраїлі принаймні п'ять років, щоб мати право на участь, у молодіжних збірних можна грати на підставі поточного проживання. Так Юрію вдалося здійснити мрію і одягнути біло-блакитну форму, яка стала для нього символом дому та приналежності.

Зворушлива зустріч у Польщі

Але найзворушливіший момент у молодій кар'єрі Юрія відбувся саме під час матчу збірної Ізраїлю в Польщі. Там, на польській землі, він возз'єднався зі своєю матір'ю, біженкою з України, для зустрічі, яка зворушила всіх присутніх. Овальний м'яч регбі знову з'єднав родину, яку розділила війна.

Назустріч новому розділу

Сьогодні Юрій стоїть перед новим викликом — призовом до Армії оборони Ізраїлю як активний спортсмен. Він продовжує тренуватися в Їзреелі і водночас робить внесок у громаду та розвиток регбі як тренер команди до 16 років клубу Маккабі Хайфа та проводить програми тег-регбі в Хайфі, де він зараз проживає.

Вдячність програмі "Наала"

"Я дуже ціную можливість, яка була надана мені в рамках програми 'Наала', що дозволила мені спокійно розглянути інтеграцію в Ізраїлі," каже Юрій. Він рекомендує програму кожному молодому єврею, який хоче дослідити можливість іммігрувати до Ізраїлю в підтримуючих та оптимальних умовах.

Під час навчання в молодіжному селищі Рамат Хадасса, він отримав важливі інструменти для інтеграції в ізраїльське суспільство. "Село дало мені можливість розквітнути та досягти успіху," розповідає він. Індивідуальна програма, поєднання навчання, соціального розвитку та життєвих навичок допомогли Юрію не лише швидко інтегруватися, але й мріяти масштабно і навіть грати за молодіжну збірну Ізраїлю з регбі.

Ось секція про вдячність Юрія програмі "Наала" українською мовою, без решти статті.

Багатообіцяюче майбутнє в Їзреелі

З таким талантом, вражаючими здібностями на всіх позиціях на полі та сильним бажанням досягти успіху, не дивно, що його друзі в Їзреелі були б раді бачити його інтегрованим у кібуц, який поєднує в собі дім і родинну спільноту.

Підсумок

Історія Юрія Олійника — це набагато більше, ніж спортивна історія — це розповідь про надію, інтеграцію, силу спільноти та здатність спорту долати розриви і з'єднувати серця. Через любов до регбі Юрій знайшов не просто спорт, а й новий дім і другу родину в Ізраїлі.